Отримання та аналіз первинної інформації

Для підтвердження достовірності висновків і результатів дослідження, перевірки робочої гіпотези, конкретизації проблеми важливе значення має первинна інформація, яка є складовою підсистеми інформації.

Робоча гіпотеза дослідження — це своєрідний алгоритм вирішення досліджуваної теми; вона допомагає встановити межі і основні напрями дослідження. Робоча гіпотеза має забезпечити достовірність, передбачуваність, перевірку положень на емпіричному матеріалі.

Робочий інструментарій, який використовується в наукових дослідженнях, являє собою сукупність методів і засобів збору, обробки та аналізу інформації для перевірки робочої гіпотези дослідження. Він включає набір методів і процедур збору первинних даних, засобів обробки отриманих даних і методів аналізу та узагальнення матеріалів перевірки робочих гіпотез1. Особливе місце посідають спеціальні вибіркові дослідження (опитування населення, спеціалістів, експертиза) (табл. 7.1).

Для збору первинної інформації можна використати кілька методів отримання даних: опитування, спостереження, експеримент, панель, тестування, анкетування тощо. Кожний із названих вище методів може бути реалізованим за допомогою відповідного лише цьому методові джерела інформації: анкета, опитувальний лист, тест.

Первинна і вторинна інформація, зібрана в результаті проведеного дослідження, обробляється за допомогою сучасних статистичних методик і моделей. Основні результати досліджень — висновки і рекомендації — мають бути аргументованими і достовірними. Виклад сутності проведеного дослідження здійснюється в першому розділі основної частини дисертації, де висвітлюється мета дослідження, для кого і як це проводилося, дається характеристика вибірки, термін проведення, методи збору інформації, джерела отримання інформації. Сам питальник (анкета) та інший інструментарій подаються в додатках.

Таблиця 7.1. Методи і засоби збору даних для перевірки робочої гіпотези

1. Хто збирає дані? Дослідник може робити це самостійно або залучати сторонніх осіб (установи, організації)

2. Яку інформацію необхідно збирати? Види та обсяги необхідної інформації визначаються тематикою дослідження, метою і завданнями» що сформульовані в дисертації

8. Кого і що

передбачається

досліджувати? Слід визначити об'єкти дослідження, порядок збору

даних.

Є два підходи до вибірки, яка використовувалася для

великих і розосереджених сукупностей:

— імовірний;

— детермінований (елементи вибирають з міркувань

зручності або прийнятого рішення).

Слід визначити розмір вибірки

4. Які методи збору слід використати? Основні види:

опитування — систематичний збір інформації від опитуваних за допомогою: безпосереднього опитування, опитування по телефону, по пошті. Опитування може бути відкритим (указується реальна мета дослідження) або прихованим (реальна ціль не повідомляється). Так можна отримати щиріші відповіді; спостереження — аналітичний метод, за допомогою якого вивчають і фіксують нинішню поведінку і результат минулої поведінки (в основному в реальних ситуаціях);

експеримент— тип дослідження, коли в контрольованих умовах змінюється один або кілька факторів;

імітація — оснований на використанні ЕОМ метод, який відтворює застосування різноманітних факторів на папері, а не в реальних умовах:

а) будується модель контрольованих і неконтрольованих факторів;

б) різноманітні сполучення закладаються в комп’ютер;

в) визначається вплив на загальну стратегію дослідження

5. Скільки буде коштувати дослідження? Слід чітко визначити: загальні і конкретні витрати дослідження; час (опитуваних, дослідників), витрачений на дослідження; використання комп'ютера;

використання паперу; . засоби заохочування відповідей опитуваних (якщо

вони передбачаються)

закінчення табл. 7.1

б. Як збиратимуться дані? Слід визначити необхідний для збору персонал (його можливості, кваліфікацію і компетентність). Збір даних може здійснюватися двома способами:

— інтерв'юери ставлять запитання і спостерігають

за поведінкою, фіксують відповіді і поведінку, за

необхідності пояснюють запитання;

— опитувані читають запитання і пишуть свої від

оповіді

7. Який термін збору даних? Дослідник повинен визначити, скільки часу він витратить на дослідження (затягування дослідження може призвести до незіставності відповідей)

Збір, аналіз та узагальнення первинної і вторинної інформації з теми дослідження забезпечують наукову обґрунтованість теоретичних або експериментальних результатів, отриманих особисто здобувачем і висунутих ним для прилюдного захисту.

Источник: Шейко В.М., Кушнаренко Н.М. Організація та методика науково-дослідницької діяльності
Count: 630542
Кандидат наук 2005-2011